• Сьогодні: Вівторок, Січень 23, 2018

Сергій Іллюхін: «Я був першою людиною в Броварах, хто подав запит на інформацію»

Лютий20/ 2015
avatar
Анастасія Печериця

Журналіст, фахівець з піар-менеджменту, броварчанка

ЛюдиТри роки тому – у лютому 2012 року – «Маєш право знати» офіційно отримало статус ЗМІ. Ми вирішили, що ця річниця – чудова нагода ближче познайомити читачів з нашою командою та розповісти про наших засновників та журналістів, їх цілі, цінності та плани на майбутнє. Наразі публікуємо історію ще одного засновника «Маєш право знати»  – громадського активіста Сергія  Іллюхіна.

Ще кілька років тому броварчани отримували інформацію про своє місто переважно через муніципальні засоби масової інформації, редакційну політику яких важко назвати об’єктивною, неупередженою до влади чи професійною.  Поява восени 2011 року сайту «Маєш право знати», який створили журналістка Аліна Дяченко і громадський активіст Сергій Іллюхін, заклала перші цеглини до зміни медіапростору Броварів. Незабаром до команди приєднався журналіст Андрій Качор, завдяки чому проект остаточно перетворився на ЗМІ.

«Незадовго до того, як закон про доступ до публічної інформації набрав чинності, я проходив навчання в Академії практичної адвокаціїї від «Демократичного Альянсу». Нас навчали інструментам впливу на чиновників, в тому числі розповідали і про можливості, які відкриває громадянам цей закон. Відповідно, я розумів його важливість. І те, що якщо ми не будемо ним користуватись і його просувати, чиновники самі по собі ніколи не будуть відкритими. Мені хотілось докласти своїх зусиль, щоб допомогти посадовцям правильно дотримуватись нових вимог. 9 травня 2011 року цей закон нарешті набрав чинності і 10-го я прийшов із запитом до відділу по роботі зі зверненнями громадян. Я був першою людиною в Броварах, яка скористалась новим правом. Тоді ще не було окремого сектору по доступу до публічної інформації. Чиновники взагалі не були готові до виконання моєї вимоги, не знали що робити, їх лякало, що за 5 днів потрібно підготувати документи. Я запитував бюджет міста на поточний рік. Зараз немає потреби подавати такі запити, ця інформація вже є на сайті міськради, а тоді не було», – розповідає Сергій передісторію виникнення «Маєш право знати».

Іллюхін_2

«Влітку я побачив на вулицях борди, які популяризували цей закон. Їх розміщенням займалась Аліна. Мене вони зацікавили, і паралельно з’явилась ідея розповідати людям, яким чином писати запити, які є підводні камені, як реагувати на відмови і т.д. До речі, мені довелось особисто переконатись у цінності запитів як інструменту для відстоювання прав. Підвали в багатоповерхових будинках є власністю мешканців за законом. Проте підвали нашого будинку внаслідок незаконних рішень виконкому були передані забудовнику, який розпоряджався ними на власний розсуд. Щоб захистити наші права, нам були необхідні документи, за якими забудовник отримав право власності на це приміщення. Півтора місяці я намагався отримати копії документів, писав запит до міськради, через 30 днів отримав відмову. Бо, виявляється, потрібне мені рішення приймала не міськрада, а виконком. Мусив писати наново і знову чекати 30 днів. Тоді документи нам допоміг отримати депутат Павло Різаненко. А закон про доступ до публічної інформації зобов’язує чиновників надавати всім такі рішення і робити це протягом 5-10 днів».

«Перша версія «Маєш право знати» була створена на GoogleSites – простий і технічно дуже примітивний блог. І лише через кілька місяців, коли ми з Аліною і Андрієм вирішили запускати журналістський проект – сайт перетворився на такий, яким ми його бачимо зараз. В процесі спілкування з чиновниками піднімалось багато питань, що стосувались їх зловживань, які вони намагались приховати. Ми зрозуміли, що потрібне щось більше, ніж просто блог, аби розповідати про всі можливі порушення.  Тож концепція журналістського проекту все одно крутилась навколо ідеї контролю за чиновниками, за владою», – продовжує історію Сергій.

Іллюхін_7

 Досье: 31 рік. Освіта: спеціальність «Програмне забезпечення автоматизованих систем» (Київський політехнічний інститут). У минулому – член правління ОСББ «Шевченко 4-А».  З 2011 року член ВМГО і політичної партії «Демократичний Альянс», голова Київської обласної організації політичної партії «Демократичний Альянс». Одружений.

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

«Цікавість до громадської та політичної діяльності прийшла під час місцевих виборів у 2010 році. Нічого особливого тоді не сталось, я не брав участі у виборах. Просто, мабуть, на хвилі загальної передвиборчої активності відчув, що і мені хотілось би займатись чимось корисним для суспільства. Але на той момент я не бачив команди, до якої можна було б приєднатись, якій би я довіряв. Тож свої зусилля вирішив сконцентрувати на будинку і сусідах».

«У нас були складні відносини з забудовником, який взагалі нічого не хотів робити. Я почав з того, що створив сайт будинку. Там люди знайомились між собою, спілкувались. У певний момент я зрозумів, що тут люди вже достатньо згуртувались між собою, достатньо знають і довіряють один одному. І вже після цього ініціював процес створення ОСББ».

Іллюхін_5

«Коли я навчався в Академії практичної адвокаціїї, я ще не був в «Демократичному Альянсі». А там познайомився з активістами, які проводили засідання, і зрозумів, що це моя команда. Після приєднання до команди я ще десь півроку був пасивним спостерігачем, а потім почав долучатись до цікавих проектів».

ЖУРНАЛІСТИКА ДЛЯ IT-ШНИКА

«Було дуже цікаво спробувати себе у ролі журналіста. Коли розпочиналось «Маєш право знати», я намагався робити 2-3 публікації на тиждень – викладати зразки запитів і відповідей, інформувати щодо особливостей формулювань. Це взагалі для мене був перший досвід громадської діяльності за винятком ОСББ. Незадовго до цього я вступив у «Демократичний Альянс» і мені хотілось робити щось корисне. Я бачив, якщо не писати запити і не вчити чиновників відповідати на них, – нічого не зміниться».

БЕЗПЕКА МПЗ

«Зламувати сайт не намагались. Але ми зіштовхувались із DDOS-атаками – спроби заблокувати роботу сайту. Це відбувається перед кожними виборами. Найпотужніші атаки були восени 2012 року – коли балотувався регіонал Федоренко. Нас дуже жорстко блокували. Проте сайт лише почав працювати повільніше, ми витримали».

«Чим пишаюсь не як журналіст, а як людина, що займається IT- підтримкою проекту? Жодної публікації з моменту створення ресурсу ми не втратили, навіть незважаючи на кілька переїздів та змін технічної платформи. Найперші публікації досі є на сайті».

Іллюхін_4

РОЗВИТОК «МАЄШ ПРАВО ЗНАТИ»

«Мені подобається, як розвивається ресурс в плані насиченості матеріалів. Із того, що особисто я хотів би там побачити… В «Української правди» є проекти «Життя» і «Таблоїд». Хотілось би, щоб з’явився такий напрямок і в «МПЗ». Щоб на сайті були не лише громадсько-політичні новини. А й щось соціально-розважально-політичне. На кшталт Міс Бровари, яка розкрила таємницю, що Сапожко – мільйонер».

«Що стосується самого сайту, хочеться розробити новий дизайн в рамках сучасних тенденцій. Зручну навігацію тощо. В нас є зараз ідеї щодо зміни дизайну і, сподіваюсь, скоро ми їх втілимо».

«Мені подобалось, як в період революції броварська телестудія запрацювала по-новому. Хотілось би, щоб в Броварах знову з’явилось таке телебачення. Взагалі, ми з дружиною ТБ майже не дивимось. Але цей канал дивилися б».

Іллюхін_3

IT-ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

«Поступово мені стало менш цікаво займатись журналістикою. Раніше це приносило задоволення, а зараз перестало. Наразі більше цікавить IT.  До речі, один з прикладів моїх IT-громадських проектів – це наш спецпроект “Громадський реєстр публічної інформації” – http://docs.pravo-znaty.org.ua. Міська рада дуже любить змінювати тексти анонсів, повідомлень, видаляти проекти рішень. Цей сервіс регулярно перевіряє сайт ради і вносить всі нові публікації в базу. Тут зберігаються усі публікації за останні 3 роки».

МАЙДАН

«Майдан для мене змінив багато.  На Майдані ми були дуже активними, щось весь час робили: постійні акції, зустрічі – розуміли, як вчинити і як це вплине на ситуацію. З початку війни все складніше – відбувається серйозна геополітична гра, на яку ти не маєш реального впливу. Це сильно демотивує. Взагалі, я дуже не сприймаю війну. Мені неприємно чути звістки про смерті з будь-яких сторін. Вважаю, що єдиним шляхом виходу з цього конфлікту має бути мирний, все інше грає на руку Путіну».

«Зараз я переживаю період переосмислення. Відпочиваю у своїй професійній діяльності і намагаюсь зрозуміти себе і свої бажання».

Іллюхін_6

ПІДТРИМКА

«Я дуже вдячний своїй дружині, яка завжди мене підтримує, якщо бачить, що моя діяльність приносить мені задоволення. Не ображається, що я багато часу витрачаю на громадську активність. За психотипом Оля є інтровертом, тому сама не дуже любить займатись громадськими справами. Фактично я роблю це за двох, а дружина забезпечує мене всебічною підтримкою».

ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

«Влітку я їздив на стажування до Європарламенту. Чим мене вразив Європарламент – так це своєю здатністю шукати компроміси. Фактично, вони не ставлять собі за завдання простою більшістю перебороти меншість. Вони шукають таке рішення, яке б дійсно підтримала переважна більшість».

«Раніше я не замислювався, наскільки важливо ухвалювати рішення, яке б справді подобалось практично всім. Потрібно вміти вчитись слухати один одного, не закриватись і намагатись зрозуміти опонента. Рішення простою більшістю – це законне рішення, але воно продавлене і не сприймається як результат консенсусу. А тому часто не виконується».

Іллюхін_1

ЦІЛІ

«Я не ставлю собі якоїсь мети піднятись по кар’єрних сходах чи щось типу того. Коли я доріс до рівня керівника на роботі – усвідомив, що займатись безпосередньо розробкою програмного забезпечення мені подобається більше ніж менеджментом, і повернувся до цього. Найважливіше для мене робити те, що насправді приносить задоволення».

«Що я не пробачу собі, якщо не зроблю? Дуже хочеться зуміти виховати дітей як гідних членів українського суспільства. Народити дитину – це частина справи, відповідально поставитись до її виховання та розвитку – ось на що часто не вистачає сучасних батьків. Повагу до гідності кожної людини вважаю однією з основ здорового суспільства, яку варто усвідомлювати ще з дитинства».

 Фото – Микола Кожемяка