• Сьогодні: неділя, Травень 29, 2016

Історичне невігластво чи конфлікт поколінь: чому у Броварах демонтують лише три меморіальні дошки?

  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
  • 44080
Серпень26/ 2015
avatar
Дмитро Карпій

Журналіст "Маєш право знати", активіст Громадянського руху "Відсіч"

Долю броварських пам’ятників, меморіальних дощок і інших об’єктів, які мають бути демонтовані відповідно до закону про декомунізацію, вирішували минулого вівторка, 18 серпня, на черговому засіданні комісії Броварської міської ради з питань найменувань і пам’ятних знаків. Колегіальний орган, більшість якого становлять колишні комуністи та «регіонали», вирішив не чіпати ані зірку на вході до парку «Перемога», ані червоного козака на стелі «Никто не забыт, ничто не забыто». Водночас, запропонували демонтувати та передати до краєзнавчого музею дошки на честь Щорса та організаторів радянської влади у Броварах – Осипова та Гальбича. На засідання комісії навідалась група підтримки противників декомунізації – чоловіки старшого віку, які назвалися членами міських ветеранських організацій. Частина з них не лише відстоювала пам’ятники з комуністичною символікою, а й позитивно висловлювалась про радянську окупаційну владу.

Груп «ветеранів» було дві. Обидві організації є «легалізованими» міською владою – Громадська організація ветеранів будівельників міста Бровари та Броварська міська організація ветеранів. І якщо перших цікавило лише питання присвоєння одній із вулиць міста імені заслуженого будівельника Бориса Різничка, решта «змагалась до кінця» за збереження меморіальних дощок, пам’ятників та імен деяких радянських діячів у назвах вулиць.

Окрім демонтажів і перейменувань вулиць, на засіданні говорили про встановлення стели «Бровари» біля входу до парку «Перемога» та про зміни у складі комісії – включення нових членів і виключення старих.

Декомунізація дошки_00011

Демонтують лише 3 меморіальні дошки

Головним питанням порядку денного став демонтаж пам’ятників, меморіальних дощок та інших об’єктів, які містять комуністичну символіку. Раніше робоча група з краєзнавців та активістів підготувала перелік з 10-ти об’єктів, які, на думку дослідників, мають бути демонтовані відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». Як розповіли представники групи, до укладеного списку не потрапив жоден пам’ятник, розташований на могилі або на цвинтарі.

Попри наведені у списку обґрунтування, члени комісії вирішили не чіпати стелу «Никто не забыт, ничто не забыто», на одному із медальйонів якої зображений типовий борець проти незалежності України часів Перших визвольних змагань.

Будьонівець_Ніхто
Комісія вирішила залишити

Так само проголосували за те, щоби залишити муляж ордена «Перемога», розміщений на центральному вході до однойменного парку.

muz-vechir-5
Комісія вирішила залишити

На захист об’єктів комуністичної пропаганди активно ставали представники Броварської міської організації ветеранів, тісно пов’язаної з міською владою.

Декомунізація дошки_00002

Окрім іншого, комісія не підтримала демонтаж меморіальних дощок на честь Антона Макаренка та Михайла Кирпоноса. Не подіяли на засідателів навіть озвучені аргументи від Інституту історії України Національної академії наук. Експерти у своєму висновку наголосили: перший був співробітником НКВС, а другий – боровся проти Української Народної Республіки.

Макаренко

Кирпонос

Також вирішили не зносити пам’ятник у парку “Приозерний” на Пекарні, присвячений зокрема членам 4-го полку НКВС ім. Дзержинського. Водночас, ухвалили рішення на пам’ятній плиті затерти згадку про цей полк.

Image00002
Затруть згадку про полк НКВС

Одну із дощок на честь Володимира Леніна, встановлену на вході до школи № 3, вирішили не демонтовувати, а заштукатурити. Як розповів голова комісії Володимир Онищенко, та дошка заглиблена у стіну, і зняти її можна хіба зруйнувавши. Водночас, як запевнив Онищенко, посилаючись на представників школи, іншу дошку на честь Леніна зі стіни школи вже демонтували.

Табличка_Ленін_Бровари
вже демонтували

Варто зазначити, що питання збереження цілісності демонтованих об’єктів дуже хвилювало присутніх «ветеранів». Один із них, Валерій Поліщук, висловився за те, що у майбутньому дошки мають повернутися на свої місця.

Декомунізація дошки_00049

При цьому чоловік та інші представники організації позитивно висловлювались про радянську окупаційну владу. Натомість, члени комісії запевнили, що мова йде про демонтаж, а не про знесення. Мовляв, меморіальні дошки передадуть до краєзнавчого музею.

Серед того, що таки вирішили демонтувати, – лише 3 дошки. А саме – Миколі Осипову та Абраму Гальбичу – членам ревкому, які встановлювали радянську владу у Броварах. А також – на честь штабу Миколи Щорса, з якого командували захопленням Києва в 1919 році.

1024px-thumbnail
комісія вирішила демонтувати

Як зазначали раніше, табличка на честь члена ревкому Антона Андреєва, зареєстрована по однойменній вулиці, зникла ще в 1990-х роках. Тому члени комісії проголосували лише за зняття її з обліку.

Не дозволили встановити стелу «Бровари»

На засіданні обговорювали не лише демонтаж, а й встановлення. Голова управління містобудування та архітектури Лілія Рибакова зачитала звернення від молодіжної організації «Мобі». Активісти запропонували за власний кошт біля входу до парку «Перемога» поставити стелу із зображенням серця та написом «Бровари».

Декомунізація дошки_00055

Немало з присутніх були проти такого знаку. Колишній комуніст Анатолій Лемпіцький висловлював нерозуміння, який стосунок має серце до Броварів. Водночас, деякі учасники обговорення не бачили застережень щодо нової стели. Як наслідок, вирішили запросити представників організації задля з’ясування деталей проекту.

І знову про перейменування вулиць

На засіданні комісії вже згадані представники ветеранської організації просили не перейменовувати вулиці на честь Кирпоноса, Красовського, Карбишева, Ватутіна, Гагаріна, Черняховського та Рокосовського. Мовляв, ці особи «звільняли країну від фашизму». Дискусію викликала лише лише постать Ватутіна. Валерій Поліщук запевняв присутніх, що ці люди захищали Україну. Натомість, голова комісії та броварська краєзнавиця Марія Овдієнко посилалися на висновки професійних істориків із Національної академії наук України. Вони стверджують, що Ватутін, так само як Кирпонос, брав участь у встановленні радянської влади в Україні.

Ватутін

Інше не нове питання підняв представник Громадської організації ветеранів будівельників міста Бровари Михайло Карпенко. А саме – присвоєння одній із вулиць міста імені Заслуженого будівельника України Бориса Різничка. Зі слів Карпенка, на вулиці Чкалова розташоване Будівельно-монтажне управління № 6, до створення якого був причетний Різничок. Тому чоловік запропонував перейменувати саме цю вулицю.

Декомунізація дошки_00028

Це питання, як і раніше, викликало суперечки. Однак консенсусу вдалось досягти. Комісія одностайно проголосувала за те, щоби додати пропозицію перейменування вулиці Чкалова до другого переліку напрацювань від краєзнавців і активістів – поруч із варіантом назвати цю дорогу на честь Броварської сотні. Обидва варіанти мають бути винесені на громадське обговорення.

Нові та колишні члени комісії

Ще у червні робоча група краєзнавців і активістів поскаржилась на саботаж декомунізації та некомпетентність деяких членів комісії, які роками знаходили причини не перейменовувати вулиці, названі на честь зокрема організаторів Голодомору 1932-33 років. Дослідники подали скарги до міського голови та до прокуратури, де просили дати правову оцінку діям та виключити зі складу комісії Володимира Онищенка, Анатолія Лемпіцького, Людмилу Жеребцову та Клавдію Сдобнякову. Після цього з’являються заяви на вступ до комісії від Олега Покляцького та Людмили Бабенко. Під час засідання комісії 13 серпня їх подають і члени робочої групи – Раїса Щербакова, Бажен Левковець та Дмитро Карпій. А під час останнього засідання виявляють бажання долучитися до складу комісії двоє представників від ветеранських організацій – Василь Власюк та Валерій Поліщук. За вступ кожного голосують члени комісії – усіх рекомендують включити. Єдине, не голосують за Людмилу Бабенко, яка завчасно відкликала свою заяву.

Також, після протесту Марії Овдієнко, члени комісії не ставлять на голосування питання виключення чотирьох вищезазначених засідателів. Краєзнавиця наполягала на тому, що таке голосування не є компетенцією комісії. Втім, як зазначав Володимир Онищенко, остаточне рішення за депутатами міської ради. Найближче засідання сесії заплановане на 24 вересня. Тоді ж мають винести і питання про перейменування вулиць і демонтаж пам’ятників.

Фото – Бажен Левковець, Світлана Кисіль, Дмитро Карпій

  • Ievgen Bryzgun

    Стадо ватних баранів, а не комісія…

  • rain

    Як би це антинародне бидло не впиралося рогами ,
    а саме цей закон про декомунізацію буде виконано .
    Питання тільки чи кувалдами .

  • Сіренко Іван

    Кому не сподобався Ковпак? Герой війни, звільнював Україну від фашистської нечисті. А тепер Буде Серстюка? Хто такий? Ба, та це ж давній знайомий Овдієнко, навіть більше – колишній коханець. От вона його і просовує. Це про об’єктивність і незаангажованість членів комісії і її голови зокрема. Ну хочеться мадам Овдієнко увічнити свого друга, товарисца, полюбовника. Невже нема більш достойних імен, до того ж більш милозвучних. Взяти хоча б Рильського! Великого поета і патріота України! Хто його не знає? В Києві великий парк його імені, пам’ятник. Голосуймо за Максима Тадейовича!!!

    • Дмитро Карпій

      Ви справді не знаєте, що Ковпак боровся проти УНР? Ну, це не дивно, регіонали та комуністи на засіданні не тільки Ковпака захищають. І, так само як ви, продовжують називати нацизм фашизмом, вся за радянськими підручниками історії. Вчіть історію. Для початку, ознайомтесь хоча би із висновками Національної академії наук http://brovary.pravo-znaty.org.ua/instytut-istoriyi-ukrayiny-proponuye-dekomunizuvaty-u-brovarah-shhonajmenshe-60-vulyts/ А про Сверстюка просто смішно, визначний дисидент, боровся проти радянської влади, в Києві на його честь теж назвали вулицю. Я не здивований, що влада міста намагається очорнити істориків, патріотів. І не вперше вона це робить через коментарі фейків.