• Сьогодні: Середа, Січень 24, 2018

Хто або що тримає місто в заручниках?

Березень09/ 2016
avatar
Роман Сімутін

Депутат Київської обласної ради

Команда сайту «МПЗ» може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану у розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги»

img_4450_0Шановні друзі, колеги, виборці, просто читачі!

Пройшло кілька місяців з того моменту як броварчани довірили мені представляти їх інтереси в Київській обласній раді. Робота в раді дуже складна, бо для досягнення результату потребує узгодженості дій дуже багатьох людей із різними поглядами та, часто, протилежними політичними платформами.

І сьогодні хочу поділитися з вами своїми роздумами на тему можливих варіантів подолання протиріч, що виникають між різними партіями і депутатськими групами, провести деякі аналогії і запропонувати шляхи вирішення деяких з цих труднощів. Я спробую повністю абстрагуватися від політики і критики та сконцентруватися тільки на важливих речах.

Почну з аналогії.

Між Київською обласною адміністрацією (виконавча вертикаль) та Київською обласною радою (депутатський корпус) зараз відсутнє взаєморозуміння. Спочатку ми всі сварилися, переходили на особистості, когось в чомусь звинувачували. Дискусії, навколо яких точилися суперечки, не мали ніякого відношення до вирішення питань життєдіяльності області. Ситуація настільки заполітизована, що виходу поки що не знайдено. В мене дуже погане передчуття, що область за показниками роботи в 2017 році з 3-го загальнодержавного місця може переміститися на 3-є знизу.

Незважаючи на деструктив в роботі Ради, я марно час не витрачав. Знайомився з керівниками підрозділів, вивчав їх роботу, програми. З часом почав розуміти процеси, свої можливості і, саме головне, можливості департаментів, інструментом яких можна скористатися для допомоги своїй громаді.  З моєї сторони ведеться робота майже по всіх напрямках, але результат можна досягнути лише спільними зусиллями (ВР-КОДА-КОРА-БМР-мер). Тільки така конструкція принесе найбільше дивідендів для міста. Вона може виглядати і по-іншому, але ефективність конструкції при випадінні одного елементу значно зменшується. Великі порції негативу змушують частину депутатів, навіть, не з’являтися на сесії. Частина дивиться на це скрізь пальці, інша частина, навпаки, намагається консолідувати аудиторію і об’єднати навколо спільного вирішення проблем. Тож зерно починає проростати, а ми вчимося слухати один одного і спільно вирішувати проблеми.

Не говорю, що зрозумів це одразу (на власних помилках вчишся), але з упевненістю можу сказати, що представники інших політичних сил також почали шукати спільні точки дотику, відкинувши ідеологію та образи. Всі розуміють, що кінцевий результат один, дорога одна, різниця тільки в підходах.

Коли прийде розуміння того, що всі учасники процесу повинні консолідуватися навколо ідеї або процесу, тільки тоді область (або місто)  припинить бути заручником політичної ситуації або власних амбіцій.

Які на нас чекають випробування і навколо чого потрібно об’єднуватися?

  1. Фінансування професійно-технічної освіти за кошти місцевих бюджетів. Дуже коротко, без роз’яснення суті проблеми, перейду до наслідків. Якщо держава відмовиться фінансувати ПТУ через надання освітньої субвенції, місто буде вимушено вилучити 12 млн. з бюджету розвитку і покрити видатки ПТУ. Про це я писав якось у своєму блозі http://brovary.pravo-znaty.org.ua/vtrata-12-miljoniv-dlya-mista-tse-rozkish-chy-tak-treba/
  2. В державному бюджеті не закладено кошти на відшкодування різниці в тарифах на тепло. В минулому році Бровари отримали субвенцію з державного бюджету на покриття різниці в тарифах у сумі 16 млн. грн. Якщо змін внесено не буде, а ми проявимо пасивність, покриття різниці в тарифах доведеться вирішувати за рахунок місцевого бюджету або ж підняти плату за тепло. В середньому, для двокімнатної квартири сума буде складати 100 грн.

Наведені два приклади дають чітке розуміння. Якщо не консолідувати зусилля, не виступити єдиним фронтом, місто втратить 30 млн. грн. Звичайно, про співфінансування парку доведеться забути, але плани по утепленню житлових будинків, виготовлення проектів шкіл, садочків доведеться також відсунути. Чи це не привід почати шукати шляхи спільного виходу і об’єднуватися навколо певних цілей? Мене, як і багатьох депутатів обласної ради з різних фракцій, це також хвилює і об’єднує. Ми не просто пасивно чекаємо, а, навпаки, активно долучаємось до процесу, використовуючи всі можливі механізми, щоб зекономити, підкреслюю, – кошти своїх громад (для нашого міста ціна питання 30 млн. грн.).

Наведу ще один приклад.

Це забудова частини 2-го мікрорайону в районі вул. Богунського (стара частина міста), де вже розпочали будівництво житлового комплексу на 84 га. Компанія-забудовник, якій в 2006 році затверджувався проект, брала на себе зобов’язання по будівництву очисних споруд та відводу поверхневих вод. Вона цього так і не виконала, а наслідки такої забудови всім зрозумілі: підняття поверхневих вод і затоплення не тільки старої частини міста.

Міг би ще написати з десяток ініціатив, але це вже не буде короткою доповіддю. Тому спробую дуже коротко описати напрямки, в яких ми також можемо співпрацювати.

Охорона здоров’я. Допомога онкохворим через механізм обласної програми використання ресурсу обласних лікарень та співпраці з департаментом охорони здоров’я. Ось моя невеличка публікація: http://brovary.pravo-znaty.org.ua/shho-mozhemo-zrobyty-dlya-onkohvoryh/.

Культура. Можливість фінансування поїздок дітей на фестивалі, проведення спільних культурних заходів. Є можливість подати на розгляд управління КОДА проект креативного заходу і отримати на нього повне або часткове фінансування.

Спорт. Можливість фінансування поїздок дітей на змагання обласного рівня. Проведення в нашому місті змагань з різних видів спорту, спартакіад і т.п.

Освіта. Держава виділяє кошти на певні експериментальні проекти, класи. Ми повинні приймати в цьому участь.

Тож якщо дана публікація допоможе нам всім знайти спільні точки, об’єднати нас навколо якоїсь ідеї, посадити за стіл переговорів і зрозуміти, що у нас спільного набагато більше, а протистояння штучно сплановане, компроміс буде знайдено.

Один в полі не воїн, а особливо в політиці, і разом ми зможемо досягнути набагато більшого, ніж поодинці. Я зі своєї сторони зобов’язуюся зробити все можливе і неможливе для просування спільних ідей для нашого міста.