• Сьогодні: Четвер, Червень 21, 2018

Броварські кандидати: хто і навіщо балотується до міської ради. Частина 1. Діюча влада

Жовтень19/ 2015
avatar
Маєш право знати

Команда "Маєш право знати"

Цієї неділі – 25 жовтня –  у кожного броварчанина буде простий вибір. Або взагалі не прийти на вибори, що зазвичай і робить пасивна більшість – вважаючи, що від них нічого не залежить і вони ні за що не відповідають. Або все-таки прийти і обрати те майбутнє для міста, у якому вони хочуть жити, бо надто багато людей загинуло за це їхнє Право обирати. І вперше від вибору броварчан реально залежатиме – хто стане мером міста та депутатами міської ради, тобто чи зміниться сама суть влади, чи все залишиться по-старому. Бо поки «аполітичні» виборці сидять вдома, чинні можновладці активно мобілізують на вибори свій «адмінресурс», щоб залишитись у своїх кріслах на ще один термін. Для того, щоб броварський виборець зміг розібратись, хто всі ці 465 кандидатів, які балотуються в депутати, та що за 9 осіб претендують на крісло міського голови, ми підготували серію аналітичних публікацій у рамках проекту «Місцеві вибори 2015. Обирай свідомо!»

Почнемо зі статистики та загальних даних. За 36 місць у майбутній Броварській міській раді змагається 465 кандидатів від 16 партій.

  • 14 % кандидатів є офіційно безробітними
  • 89 % кандидатів мають вищу освіту
  • 17 % кандидатів є приватними підприємцями
  • Наймолодшому кандидату – 18 років, найстаршому – 69 років
  • 18 діючих депутатів знову балотуються до міської ради

Виборче законодавство не дозволяє балотуватись в міські депутати окремо від партій. Відтак усі потенційні «представники громади» зобов’язані балотуватись за партійними списками. При цьому, за нашими підрахунками, більше половини броварських кандидатів – 54 % – не є членами партій, від яких ідуть у владу. Є навіть одна партія, у виборчому списку якої немає жодного власника партквитка – це партія «Єдність», щоправда, у ній зібралось чимало колишніх членів різних партій, але про це трошки пізніше. Не густо з членами партії і у «Нових облич» та «Народної опозиції» – у них партійну приналежність має лише «лідер списку». Один партієць на весь список і у «Самопомочі».

Натомість дві партії демонструють бездоганну партійну дисципліну: всі кандидати мають партквиток у Партії простих людей Сергія Капліна та в Партії Пенсіонерів України. Майже всі кандидати партійні й у «Свободі» та «Батьківщині». А от по півсписку партійних, півсписку безпартійних мають «Наш край», «УКРОП», Радикальна партія та «Соціалісти».

Та зрештою не членство кандидатів у партії є визначальним для вдумливого виборця, а загалом суть складу виборчого списку тієї чи іншої політичної команди. І тут все дуже промовисто й очевидно.

Стабільність чи оновлення: два табори кандидатів

По більшості списків наочно видно, хто та якою колоною йде у Броварську міську раду. По суті їх можна поділити на два табори. Перший – команда чинної влади. Другий – громадський актив міста, який боровся проти корупційних дій чинної влади. Також є кілька партій, по списках яких балотуються маловідомі та до того непомітні в активному житті міста кандидати.

По суті 25 жовтня броварчани обиратимуть, яку владу вони хочуть мати наступні 5 років – стару чи нову, бо між обома таборами є надто багато відмінностей та роки досить запеклого протистояння.

Команда, яка вже майже 10 років керує нашим містом, іде до міської ради за списками партій «Єдність», «Радикальна партія Олега Ляшка», «УКРОП», «Наш край», «Нові обличчя» та «Партія простих людей Сергія Капліна».

Їх вирізняє те, що їх очолюють діючі депутати або їхні діти (так, є й таке), а в їхніх списках – безліч працівників бюджетної сфери, освітян, медиків, комунальників, тобто людей, від керівників міста напряму залежних, а значить керованих. Ще однією важливою особливістю є те, що жодна з них не висунула свого кандидата в мери Броварів, що не залишає сумнівів щодо їх приналежності до команди чинного мера, який завбачливо балотується «шляхом самовисування».

Натомість виборчі списки партій, за якими в міську раду йдуть громадські активісти – «Демократичний альянс», «Самопоміч», «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та «Свобода» – очолюють відомі у місті підприємці, журналісти та добровольці АТО. При цьому  у демократичному таборі  майже всі партії виставили кожен свого кандидата в мери – крім «Самопомочі», підтверджуючи приказку, де два українці, там три гетьмани.

«КОМАНДА СТАБІЛЬНОСТІ»

У кожному партійному списку владної команди є багато персон, вартих уваги виборця, перш ніж він вирішить, чи варто за них голосувати, тож ми коротко пройдемось по кожній складовій «широкої команди».

Єдність 2

Партія єдності «регіоналів» з «бюджетниками»

Серцем команди влади, безумовно, є партія «Єдність». Саме у її виборчому списку зібралось найбільше працівників підрозділів виконкому, комунальних закладів, соціальних служб тощо. Так званий адмінресурс становить понад 50 % виборчого списку – 21 з 37 кандидатів. Три директора школи, три завідуючих садочками, медики, тренери ДЮСШ, комунальні журналісти, начальник пенсійного фонду, директорка будинку творчості, начальник відділу спорту та молоді і т.д.

Лідирує «Єдність» і по кількості діючих депутатів міськради, які дуже хочуть залишитись у нагрітих місцях сесійної зали. З п’яти депутатів – двоє були обрані у 2010 році від Партії регіонів –  Лідія Сенько та Анатолій Бурий. Лідер виборчого списку – Володимир Оксютенко – раніше очолював Партію Зелених України у Броварах і від неї й став 5 років тому депутатом. Також різко змінив політичну прихильність і депутат Борис Кузьменко, який минулого разу обирався від «Фронту змін». В «Єдності» була, в «Єдності» й залишилась хіба що Оксана Мельник, щоправда, як тільки вона стала депутатом у 2013 році, одразу ввійшла до складу фракції Партії регіонів.

Для повного комплекту – і це дуже типово для чинних можновладців – до списку входить також син «лідера» команди Володимира Оксютенка – Костянтин.

РПЛ

Партія радикальних «політичних туристів»

Рясно представлені «бюджетники» і у виборчому списку «Радикальної партії Олега Ляшка». Та навіть не це вирізняє її з-поміж інших владних політичних проектів. У цій партії згуртувалась ціла «плеяда» депутатів всіх мастей – колишні, діючі міські, діючі обласні.

Очолює список депутат Вадим Андрієвський, який раніше балотувався від партії «Зелені», а перед тим – у 2006 році – був запеклим «БЮТівцем». Завдяки відданості своєму «господарю» – депутату «БЮТівцю»-«регіоналу» (а у броварській політиці і такі поєднання можливе, згадаймо Ігоря Сапожка) Ігорю Трощенку – Вадим розпоряджається левовою часткою біг-бордів на території Броварів та загалом «наглядає» за тим, щоб бува на рекламних щитах не з’явились «неугодні».

Компанію активному 34-річному «політичному туристу» складає і подружжя Загуменних, які у 2010 році очолювали «Фронт змін», а тепер неочікувано «радикалізувались». При цьому і Микола Васильович у міській раді, і Тетяна Михайлівна в обласній раді синхронно голосували з «регіоналами». В обмін на таку лояльність Микола Загуменний очолив досить «хлібне» броварське Управління економіки міської ради.

Також у списку броварських «радикалів» – директорка гімназії ім. С. Олійника, яка теж полюбляє змінювати партії. Наприклад, у 2010 році пані Козленко балотувалась від партії «Єдність». Разом з Ольгою Максимівною йде в депутати і її підлегла– викладач української мови та літератури у гімназії Тетяна Брожик.

Хоче змінити своє місце у сесійній залі і працівниця… апарату міської ради Любов Логунова, не все ж протоколи писати та проекти рішень друкувати, час сідати до кола обраних.

наш край 2

Край батьків і синів, правих рук та «регіоналів»

Мало чим від попередньої команди відрізняється і склад партії «Наш край». Три діючих депутата – двоє обраних у 2010 році від Партії регіонів та один – від «Фронту змін». Два екс-депутата – Павло Ротар та Авксентій Гранат, які у попередні роки мали іншу політичну приналежність, бо такої партії як «Наш край» у часи їх депутатства не існувало. І все ж, відмінність є – якщо «Єдність» та «Радикалів» очолюють діючі депутати, то на чолі «Нашого краю» – права рука мера Сапожка – його перший заступник Василь Андрєєв. Той самий, який курує земельні питання, економіку, архітектуру, забудову, МАФи…

До пари Василю Олександровичу, який, до речі, 5 років тому балотувався від партії «Єдність»  – ще одна очільниця міста. Секретар міської ради Олена Семенюк, яка за період своєї роботи на цій посаді вже встигла сходити у декрет і повернутись. І знову хоче бути депутатом, вочевидь, розраховуючи, що всі вже забули, що її було обрано від… Партії регіонів. Ще один регіонал у списку партії «Наш край», який сподівається на коротку пам’ять виборця, – депутат районної ради Сергій Зайцев. Проживаючи у Броварах, він, певно, вирішив, що пора з району переключитись на місто – може, тут ніхто не згадає його партійне минуле.

Доповнює загальну картинку присутність у виборчому списку кількох пар родичів. Батько і син Розуменки, батько і син Єгорови. Перші – династія освітян: старший був директором 9 школи, молодший нині є вчителем у цій же школі. Єгорови – засновники Асоціації учасників АТО, яка відзначається надзвичайною лояльністю не так до бійців, як до міського голови Сапожка.

А ще по списку «Нашого краю» прорватись до міської ради хоче Ігор Мотузка – один зі щасливців, якому вдалось урвати 2 га землі Радіопередавального центру на вул. Кутузова. Звісно ж, безкоштовно. Ласі та щедрі шматки броварської землі дістались і його сестрі та батькам. Він працює юристом у фірмі «Альянс Новобуд», яка відома тим, що по схожій схемі вивела 1,3 га землі, на яких збудовано висотки «Зеленого кварталу». Тобто пан Ігор у певному розумінні є юридичною «правою рукою» Віктора Поліщука – того самого, який хоче за будь-яку ціну зробити Сапожка знову мером Броварів і активно і щедро підтримує нині всі його політичні проекти.

УКРОП

Салат з «Укропу»: прибиральниці, вахтери, комунальники

Справжній букет з працівників бюджетної сфери зібрався в… українському об’єднанні патріотів «Укроп». Замість людей у військовій формі – у виборчому списку броварського «Укропу» згуртувались переважно «тиловики» на чолі з депутатом районної ради Петром Бабичем. У команді власника компанії «Квінта» – начальник ЖЕКа, оператор «Укрпошти», чергова виконкому, прибиральниця ГУ МВС, директорка комунального радіо, керівники гуртків ДЕНЦ «Камелія», тренер спортучилища і т.д.

Також до списку постмайданівської партії прорвався досвідчений імітатор патріотизму – депутат міської ради Петро Базишин. Так само у 2010 році він пройшов від партії «Свобода», з якої вийшов, щойно патріоти помітили, що він голосує в унісон з «регіоналами». Приладився до команди «Укропу» і один з броварських перевізників – директор ТОВ «Автопас-К» Володимир Білокінь, який забезпечує пасажирські перевезення. А оскільки міська рада затверджує і маршрути, і тарифи по місту, вочевидь, пан Володимир вирішив активно до цього «долучитись» у якості депутата.

Загалом же виборчий список «Укропу» у Броварах виглядає, скоріше, як витончене знущання з партійного іміджу «справжніх патріотів». Ця партія займає друге місце по кількості «бюджетників» у списку, хоча за задумом мала б бути пристанищем для учасників АТО.

Нові обличчя Бровари_1

«Нові обличчя» старих депутатів і хвацьких забудовників

Кількість підлеглих діючої влади у виборчому списку «нової» партії не поступається політичним попередникам. Але назва партії підштовхнула можновладців до своєрідного «ноу хау». Обличчям цього політичного проекту вони зробили… сина діючого депутата Валерія ЧабураСвятослава. Надихаюче фото 24-річного юнака нині прикрашає біг-борди по всьому місту та покликане створити ілюзію, що у цій команді зібрались дійсно молоді і нові… От тільки насправді від «Нових обличь» до міської ради балотується ціла когорта «бюджетнмків»: ще один начальник ЖЕКу, працівник райдержадміністрації, пожежник, працівник держкадастру, працівник КП «Бровари-Благоустрій» тощо. Тобто люди, м’яко кажучи, не нові. І це добре пояснює, чому Святослав на біг-бордах один.

Ще однією, практично визначальною, особливістю цієї команди є активна присутність у списку працівників ПрАТ «Атлант» – забудовника, який за останні роки звів у Броварах з десяток висоток – і жодного садочка чи школи. І, схоже, не планує на цьому зупинятись. Генеральний директор «Атланту», його заступник та його радник – дружно ідуть у Броварську міську раду під прапором «Нових обличь». Звісно ж, щоб відстоювати інтереси мешканців, а не шукати нові ділянки для свого будівництва.

Третьою прикметною рисою «Нових облич» є те, що під її прапорами у депутати балотується… директорка скандального ДП «Житло» – приватного ЖЕКу, на який не нарікає лише ледачий. З останнього, чим прославилось ДП – судові процеси щодо незаконного підвищення тарифів, які мешканці виграли, однак перерахунок «Житло» проводити відмовляється. Що «нового» може запропонувати Валентина Маринка броварчанам, сказати важко, але послуги, гірші ніж у ЖЕКів, її підприємство вже давно продемонструвало.

Ну, і останній цвях у міф про «новизну» цих 37 облич забиває Олександр Попелуха, який скромно підписався «пенсіонер», а насправді він – колишній очільник броварської міліції. Присутність же у списку діючого депутата Юрія Нужненка, який у 2010 році обирався від «Європейської партії України» і який полюбляє голосувати спільно з «регіоналами», не залишає жодних сумнівів, що команда «нова і не заплямована».

І все ж, слід сказати, що молодь у списку таки представлена. Наймолодшому з них – 18 років. Про Богдана Купренко сказано небагато – «безпартійний, тимчасово не працюючий». І так – більшість молодих кандидатів. Безробітні, безпартійні… І навіть не студенти, принаймні про це не сказано у загальних відомостях про них на сайті ЦВК.

каплін_н

Партія простих медиків… і «Княжого хлібу»

Навряд чи Сергій Каплін думав, що найпростіші люди у Броварах – це працівники Центральної районної лікарні, а особливо – син головного лікаря ЦРЛ, лікар-уролог Віталій Багнюк. Проте саме медики – завідуюча аптеки №1, керівник поліклініки, зав травматології, зав жіночої консультації, керівник центру мікрохірургії ока – складають кістяк Партії простих людей у нашому місті. От тільки лідером списку чомусь є… приватний підприємець – директор ТОВ «Княжий хліб» Ігор Шматок. Тобто якщо партія дивом набере прохідний бар’єр (що буде досить дивно, при тій якості медичних послуг, яку надають в ЦРЛ), то депутатом стануть не лікарі, а бізнесмен.

Прикметно, що батько Віталія Багнюка – головний лікар ЦРЛ Валентин Багнюк, член броварського виконкому та колишній «регіонал», балотується до обласної ради від партії «Наш край».

Молоді «пенсіонери», бюджетники-«соціалісти» та горе-«патріоти»

ППУ

Є ще три технічні партії, які діюча команда влади використовує, щоб мати на цих виборах якомога більше можливостей. У списку Партії Пенсіонерів України з 17 кандидатів… аж 3 пенсіонера. Решта – люди середнього віку. Очолює список безробітний 43-річний Олександр Сердюк – «член Партії пенсіонерів» . У списку є ще один цікавий персонаж – Віктор Семенюк – свекр діючого секретаря міськради Олени Семенюк. Проте він більш відомий, як особа, яка судилась проти броварських «свободівців» за… захист честі й гідності Партії регіонів.

Соціалісти

Не менш «вражаючий» список і в партії під загадковою назвою «Соціалісти» – простою і лаконічною. Очолює його 68-річний Василь Троценко, якому на минулій сесії діючі депутати присвоїли звання «Почесний громадянин міста». У своїй автобіографії Василь Миколайович зазначив, що він є головою Ради старійшин міста. У списку його загадкової партії – шість бюджетників: працівники БДЮТ, ДЮСШ, Школи мистецтв, вчителі, викладачі та навіть міліціонер.

Патріот

Єдиною партією з команди влади, яка висунула свого кандидата в мери, є «Патріот». Лідер списку, вона ж і претендент на крісло мера – Ганна Брусенська – нині діючий депутат, яка була обрана від партії «Свобода». Проте разом з «колегою» Петром Базишиним вийшла з неї і тепер вдає найголовнішу «патріотку» міста. Разом з бухгалтером ЖЕКу та двома міліціонерами у виборчому списку.

Про інший табір кандидатів – партії, у яких згуртувався громадський актив міста – та “темних конячок” цьогорічних виборчих перегонів читайте у другій частині статі.