• Сьогодні: Середа, Грудень 13, 2017

30-та сесія: вихід Людмили Кулініч з фракції “Самопоміч”, гаражі для АТОвців, стадіон, ставки податку

Червень23/ 2017
avatar
Тетяна Панкратьєва

Журналіст "Маєш право знати", мешкає у Броварах

30-та чергова сесія Броварської міської ради, що відбулася 22 червня, була довгою, насиченою важливими питаннями та повною несподіваних поворотів. Інколи відмовляла техніка, депутати помилялися в голосуваннях, змінювали думку, відзивали свої голоси. Серед найважливішого: у фракції “Самопоміч” відбулися зміни – депутатка Людмила Кулініч вийшла з фракції, головою фракції обрали Тетяну Крилову; питання виділення землі під гаражі АТОвцям було ухвалено майже одноголосно; фінансування будівництва нового стадіону в парку вирішили залишити на рівні 6,8 млн, а не 19; ставку податку на землю підняли до 3% для деяких підприємств і багато іншого.

“Самопоміч” втрачає депутатів

Осередок “Самопомочі” у Броварах сиплеться на очах. У березні минулого року фракція виключила зі свого складу депутата Максима Семенова, записавши його в “тушки”. Півроку тому фракцію “СП” залишив голова Андрій Василенко – він склав мандат та взагалі відсторонився від роботи в осередку. Активісти, які складали місцеву команду “СП”, також пішли: Антоніна Юрченко, Анна Калина, Олександр Корж, а також Володимир Кріпкий та Олександр Шумний.

Людмила Кулініч

На початку вчорашньої сесії про свій вихід з фракції заявила і депутатка Людмила Кулініч, яка зайшла до міськради у лютому 2017-го замість Андрія Василенка. Пані залишає фракцію, але мандат не складає і продовжить працювати в міській раді, відтепер на свій власний розсуд, не узгоджуючи свою позицію з фракцією. Після її заяви секретар міської ради Петро Бабич, який головував на сесії замість відсутнього міського голови Ігоря Сапожка, оголосив, що головою фракції “Самопомочі” у Броварах обрано Тетяну КриловуРішення обрати головою саме пані Тетяну, а також рішення вийти з фракції пані Людмили обговорювалися декілька місяців, консультації та перемовини тривали з квітня. Тепер ситуація добігла свого логічного кінця.

Тетяна Крилова

Гаражі для АТОвців

Те, що на сесію люди прийшли вимагати свого, було зрозуміло вже на початку засідання: зала і коридор були заповнені АТОвцями. Тому проект рішення №24 щодо виділення земельних ділянок для будівництва гаражів перенесли на перше місце і розпочали сесію з нього.

Питання викликало резонанс ще на етапі підготовки до сесії, тоді була скликана Координаційна рада учасників АТО, де всі зацікавлені виголосили свої аргументи. Зрештою, ці ж аргументи були повторені на сесії, бо ж остаточне рішення мали ухвалювати депутати.

Хтось казав, що землі в Броварах обмаль, на всіх її не вистачить, і потрібно її видавати лише АТОвцям з міста, а не з району, як заявлено в проекті рішення. Зокрема, такої позиції притримувалися депутатки Людмила Кулініч та Ірина Веремчук. Інші наполягали, що побратимів не можна ділити – у першу чергу такої думки були Оксана Савоста, Ігор Муратов, Віталій Корнет. Лунали заклики, мовляв, Координаційна рада в середині себе розібралася – кому давати, то будемо поважати їхній вибір.

Присутні наголошували, що не всі АТОвці ознайомлені з можливістю отримати землю, а в списки включені “всі свої”. Виникали питання і до тих, кого вважати волонтерами, і чи не етично буде, якщо землю спочатку отримають УБД, а вже потім волонтери. Згадували бійців, які зараз “на передку”, – однак радник міського голови Станіслав Малець заявив, що за ними зарезервовано 150 місць.

Виникали побоювання, що отриману землю люди продадуть, і на місці гаражів за Княжицьким переїздом з’явиться багатоповерхівка, промислове виробницто абощо. Депутат Юрій Скотніков взагалі висловився радикально: мовляв, якщо ми розуміємо, що цю землю люди продадуть, то давайте самі продамо цю землю, а кожному АТОвцю видамо по 500 доларів.

Зрештою почалося голосування і кожна фракція, незважаючи на сумніви, не захотіла взяти на себе клеймо “вони не дали землю АТОвцям і волонтерам” і проголосувала “за” – 29 голосів (окрім Ірини Веремчук та Юрія Скотнікова). Рішення ухвалили.

Фінансування програм: УЖКГ, освіта, капбудівництво – все ухвалено, окрім стадіона за 19 мільйонів

Управлінню ЖКГ за програмою додали 16 млн 289 тис грн (проект №7: детально витрати розписані в пояснювальній записці). Зокрема, кошти ідуть на капремонти вулиць, освітлення, світлофорних об’єктів, каналізації, систем водопостачання, систем електропостачання, утеплення фасадів, ремонти ліфтів, також кожному ЖЕКу надали по 126 тис грн. Рішення ухвалили без зауважень.

Управління освіти традиційно подає на дофінансування три програми: Загальна середня освіта, Дошкільна освіта та Інклюзивна освіта. Цього разу управління просило кошти на такі потреби

Для шкіл:

Для садочків:

По інклюзії:

Під час обговорення виникали питання адекватності витрат грошей на заявлені потреби навчальних закладів. Чому актову залу ЗОШ №2 треба ремонтувати? Бо там буде показуха для міжнародної делегації? Чи немає більш нагальних проблем? Такі питання задавали депутати, зокрема Леонід ЧерепейнікСергій Батюк та Вадим Мутило. “Ось в 10-й школі, наприклад, не працює вентиляція в їдальні, діти дихають смородом, або покрівля в гімназії проблематична. За словами експерта, члена технічної ради Олександра Короленка, актова зала ЗОШ №2 в ідеальному стані”, а є актові зали, які в гіршому стані, – казали вони.

Колишня директорка ЗОЩ №2, а тепер очільниця управління освіти Оксана Мельник запевнила депутатів, що вентиляцію включили до плану робіт, для ремонту покрівлі гімназії наразі коштів немає, бо потрібно зробити якісний проект, а ремонт актової зали проводять тому, що зала знаходиться у сумному стані, на відміну від зал в інших школах, там не робили ремонт 15 чи 25 років. У приклад поставила тих депутатів, які виділяють фінансування для Путрівської “Школи майбутнього”: “Вони ніколи не суперечать проти тих коштів, які ідуть на розвиток дітей, а актова зала є одним із елементів розвитку дітей”.

Зрештою депутати проголосували за дофінансування усьох трьох програм.

Відділ капбудівництва також подає на розгляд депутатів три програми: будівництво та реконструкція об’єктів соціального призначення, інженерних мереж та вулично-шляхової мережі. По першій програмі планувалося виділити 2,41 і 6,7 млн грн на будівництво шкіл (загальні суми проектів 300 і 100 млн грн) та 13,836 млн грн на будівництво стадіону в парку “Перемога” (загальна сума 19,076 млн грн).

Будівництво додаткового корпусу в ЗОШ №10 почнуть вже цього року (фундамент), тому коштів цей пункт програми потребує більше, ніж школа на Симоненка, яка ще на попередніх етапах (збір даних, вишукування, експертиза), пояснила начальниця відділу КБ Людмила Павлик.

Питання в депутатів викликало збільшення суми фінансування стадіону, бо попередньо проект коштував 6,836 млн грн і за ці кошти депутати вже проголосували в лютому. Проект футбольного поля в парку “Перемога” на місці запасного поля поряд із стадіоном “Спартак” виник ще наприкінці минулого року: на бюджетних слуханнях про нього заявила депутатка від “РПЛ” Вікторія Коваленко. З тих пір він переживав трансформації, змінювалися розміри поля, додавалися додаткові споруди та освітлення. Після проходження експертизи проект коштував вже більше 19 мільйонів. Депутати забракували таке рішення – свої голоси “за” дали лише 11 обранців. Тому наразі фінансування проекту повертають до початкової суми.

Інші програми не викликали спорів, тож усі три документи (окрім пункту про збільшення фінансування стадіону) депутати затвердили.

Додатковим питанням у цьому блоці депутати затвердили підняття кошторисної заробітної плати при визначенні вартості будівництва, що здійснюється за рахунок бюджету, у 2017 році – до 5406,35 грн.

БЦРЛ: комп’ютери, заробітні плати та Олег Покляцький – член Госпітальної ради

В рамках цього блоку йшло 4 питання: два з них передбачали фінансові зміни до відповідних програм (заробітна плата, закупівля комп’ютерів, харчування, закупівля медобладнання) а одне стосувалося делегування кандидатів до Госпітальної ради Броварського госпітального округу. Питання загострилося на кандидатурі Олега Покляцького, бо викликало сумніви в адекватності.

Олег Покляцький

Гуманітарна комісія голосувала проти кандидатури, погоджувальна рада – за, головний лікар БЦРЛ Валентин Багнюк також підтримує кадидатуру. Депутати виступали і висловлювался: наприклад, депутатка Тетяна Крилова була проти, а депутат Валерій Іваненко – за. Провели два голосування: за і проти кандидатури Олега Покляцького. Проти проголосувало лише 8 депутатів, за – 21, небагато, але цього вистачило для ухвалення рішення.

Чи віддавати підприємцям борги?

Проект рішення №15 стосувався виплати коштів з бюджету міста відповідно до судових рішень ДП “Будівельно-інвестиційна група 3” та ФОП Ігорь Вербицький. Загалом збитки міста склали 5,4 млн грн. З першої спроби рішення набрало 20 голосів (при 19 необхідних).

Але через декілька питань депутати від фракції “Єдність” відкликали два голоси, сказали, що не розібралися, і питання знову поставили на голосування. Депутатка Ірина Веремчук наголошувала, що за судовими рішеннями місто повинно виплачувати борги, а депутат Олег Берестовий підняв питання інвестиційної привабливості міста, мовляв, ми не повертаємо борги та не співпрацюємо з інвесторами (депутат навів у приклад інвестора, що звернувся до них, а нормальної комунікації з виконкомом немає). У підсумку, з другої спроби рішення набрало лише 13 голосів – і його не ухвалили.

Земля: цьому дала, цьому не дала

В блоці земельних питань депутати ухвалюють безліч дозволів та заборон, вислуховують багато підприємців. До речі, земельні комісії тривають найдовше і перелік питань там найважчий. Зокрема й через те, що багато питань депутати ухвалюють “в ручному режимі” – у місті, наприклад, немає єдиної концепції розміщення МАФів, тому одним дозволи видають, іншим ні, все це не додає зрозумілості та спокою в цю сферу.

Так, на вчорашню сесію завітав один з підприємців (представник ФОП Зайцева) з підтримкою представника профспілки “Рівність”. Підприємець вже котру сесію отримує відмову у поновленні договору оренди (проект рішення №21). Чоловік отримав всі дозволи – остання черга за депутатами: чи нададуть вони йому землю в оренду? На сесії виступив депутат Володимир Опалько, який назвав видачу таких дозволів – “схемою”. Мовляв, підприємець отримав землю в оренду під МАФ, а потім вирішив будувати там капітальну споруду. Виникали питання про єдність архитектурного ансамблю (бо в місці розміщення МАФу є ще декілька ФОПів-магазинів), про згоду мешканців сусідніх будинків на появу 2-3-поверхового магазину, про єдину концепцію врешті-решт. Цього разу підприємцю пощастило – проект рішення набрав 19 голосів. Розглядали і подання ТОВ “Аорта” (власник Авксентій Гранат) – колишній депутат багато виступав на сесії – в цьому проекті він також “проскочив”, в іншому – зняли до вивчення.

Юрій Скотніков

Коли дійшли до проектів землеустрою, обурився депутат Юрій Скотніков. Він показав на фото, як повинні виглядати нормальні вулиці – з двома смугами для руху та тротуарами, і показав, як виглядають деякі “приватизовані” вулиці у Броварах. Владоможці у приватному секторі позахоплювали тротуари і навіть цілі провулки. Тож, видавати дозволи в таких випадках – не можна, впевнений депутат. “Чим ми думаємо, яким місцем? – питав депутат у колег. – Може, нам поміняти голову на жопу? Що ми робимо? Це землі загального користування, порушені всі можливі санітарні норми”.

Олександр Остапкович

Його підтримав присутній на сесії активіст Олександр Остапкович. Він запитав начальницю земельного відділу Лесю Гудименко, чому вона взагалі готує та виносить на сесію такі абсурдні проекти. “А якщо я завтра напишу заяву надати мені клаптик землі ось тут, біля міськради, ви що, будете це розглядати? – емоційно казав чоловік. – Потрібно заборонити спеціалістам земельного відділу генерувати такі рішення, це призвело вже до появи провулку імені Федоренка, до пробки на вулиці Чубинського імені Руденка тощо”.

Таким чином, підпункти 9.1-9.3 проекту №23 зняли – дозволів не видали.

Камінь спотикання: “Альянс Новобуд”

Проект рішення №31 передбачав передачу землі по вулиці Чорновола у комунальну власність компанією “Альянс Новобуд”, яка збудувала там житловий комплекс. Але втрачати кошти земельного податку депутати вважали недоцільним, та й доглядати за територією зараз є кому. Тому дали лише 18 голосів – рішення не прийняли.

Але через деякий час уважний головуючий Петро Бабич помітив, що не голосувала депутатка Тетяна Тоцька з фракції “Єдність” і повернувся знову до голосування. І тут почалося… Електронна система давала впертий збій, пульт депутатки відмовлявся працювати, рішення обранці переголосовували ще 5(!) разів – і кожного разу помилявся якийсь депутат. Увесь час йшло мовчазне перетягування канату – 18-19 голосів – вистачить промерській більшості чи ні? Зрештою вистачило – депутати дали 20 голосів, і хоча депутат Сергій Батюк і казав, що цього разу помилився він, головуючий заявив, що голос не вирішальний, тож рішення ухвалено.

Ставки податку за землю для підприємств

Наприкінці сесії прийшла черга питань бюджету та податків. Згідно проекту рішення №35, ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) збільшувалася з 1% до 3% від їх нормативної грошової оцінки. Загалом це збільшення торкнеться 28 підприємств, до місцевої влади вже звернулися три. Цей проект рішення вже викликав негативну реакцію представниці БЗБКОлександри Дудар.

На сесію завітали представники ще одного великого підприємства – ПАТ “Броварський завод пластмас”, які сльозно благали не підвищувати ставку, мовляв, 1.5% ми ще потягнемо, а більше ні, нам простіше закритися. Завод побудовано за часів Радянського Союзу, він займає величезну площу, але виробництво побудовано так, що не існує можливості скоротити робочі площі – цехи можуть бути розташовані на великій відстані один від одного. Частину площ підприємство здає в оренду, як зазначила представниця заводу – біля третини. Наразі на заводі працює 100 осіб, площа – 9,2635 га (було більше 17 га).

Присутні ж заявляли, що підприємство не розвивається, а живе лише за рахунок оренди. Депутат Андрій Лопатюк зачитав ставки податку в інших містах. Так, за його словами, в Борисполі податок складає 12% (максимально допустима ставка), Київ – 3%, Біла Церква – 2%, Переяслав-Хмельницький – 3%, Ірпінь – 3%, Васильків – 1%, Кагарлик – 8%, Обухів – 1%, Фастів – 4%, Вишгород – 6%, Вишневе – 1%. Депутатка Лідія Сенько (очільниця відділення Пенсійного фонду в Броварах) казала, що реноме у завода дуже позитивне, податки сплачують, соціальні внески також, зарплати білі. Підтримували завод і депутати Валерій Іваненко та Вадим Мутило. Очільниця фінвідділу Наталя Постернак у свою чергу заявила, що підприємству і так вже надавали льготний період.

Микола Зінченко

Перейшли до голосування: за 3% віддали свої голоси 17 депутатів, за 1.5% – 2, за 2% – 19. Здавалося б, рішення про 2% ухвалене, зраділі представниці заводу передчасно покинули залу, але тут встав депутат Микола Зінченко і заявив, що він відкликає свій голос, зокрема, згадав сумну ситуацію з гуртожитком заводу. Депутати пообурювалися, але були вимушені переголосовувати. І дивно: рішення, яке хвилину назад набрало 19 голосів, тепер отримало лише 10 – його не ухвалили. Поставили на голосування проект в його початковій редакції (3%) – і затвердили, 19 “за”.

“Різне”

У розділі “Різне” депутати заслухали ініціативну групу вкладників щодо будівництва житлового будинку на Петлюри, 21Б. Люди вже десяток років не можуть отримати свої квартири, ходять до поліції та прокуратури, а недобудова так і стоїть сірою плямою та обростає хащами між 10-ю школою та новим ЖК “Паладіум”. Депутати задовольнили прохання інвесторів створити робочу групу, до її складу одразу виявив бажання увійти депутат Андрій Лопатюк. Люди також просили вплинути на поліцію та наполягали на звіті правоохоронців перед депутатами та мешканцями – що ж зроблено по цій справі.

Нагадаємо, два тижні тому ошукані інвестори нагадали про себе на мітінгу під час відкриття ДЕНЦ “Камелія”. Читайте також: “Будували, та не вибудували: чому висотку на Черняховського, 21Б зводять 9 років?” та “10 років у пошуках правди: вкладники броварського довгобуду погрожують перекрити дороги”

Депутат Володимир Оксютенко провів коротенький лікбез щодо надання депутатами характеристик. Він зазначив, що це право, але не обов’язок депутата. Знати мешканців на своїй території повинен дільничий, сказав колишній міліціонер Оксютенко.

У питанні діяльності громадських формувань говорили про патрульних від ТОВ “Безпека життя”, які нещодавно з’явилися у Броварах. Депутати обурювалися, мовляв, хто ці невідомі люди і чому благоустрій не знесе їхні будки, розташовані в місті.

Зачитали зверення Тетяни Немчиної щодо дозволу реклами на платіжках, а також наостанок 10 хвилин послухали активіста Віктора Малофієнка, який розповідав про “баражний ефект”, підтоплення та ЖК “Скандія”. На цьому важка та складна 8-годинна сесія Броварської міськради закінчилася.

Результати всіх голосувань можна подивитися за ЦИМ ПОСИЛАННЯМ на сайті міськради.

  • noyesmaybe

    якщо б не люмпен з невмінням рахувати і враховувати, алянс-люмпенбуд давно загнувся б. А так років за 20-30 місто зноситиме ці страховиська і відселятиме люмпен – усьо за громадські кошти. а чабіток вже буде на нелюмпенській пенсії у теплій країні. як тебе не любити …